У монографії наведені нові дані щодо поширення паразитоценозів
великої рогатої худоби у центральному регіоні України, зокрема у
господарствах Полтавської, Кіровоградської та Черкаської областей.
Досліджено, що у корів, віком від 3 до 8 років, найчастіше виявляються
шлунково-кишкові стронгіляти родів Haem onchus, B unostom um і
O esophagostom um . З ’ясовано, що до структури паразитоценозів великої
рогатої худоби входять: Fasciola hepatica (Linnaeus, 1758); Dicrocoelium
lanceatum (Stiles et Hassal, 1896); Paramphistomum cervi (Zeder, 1790); Moniezia
benedeni (Moniez, 1879); Nematodirus spathiger (Railliet, 1896); Bunostomum spp.
(Railliet, 1902); Oesophagostomum radiatum (Rudolphi, 1803); Haemonchus contortus
(Rudolphi, 1803); Dictyocaulus viviparus (Bloch, 1782); Neoascaris ( Toxocara) vitulorum
(Goeze, 1782) i Eimeria spp. (Schneider, 1875). Встановлено, що у корів, які
позитивно реагують на туберкулін, формується паразитоценоз із атипових
мікобактерій і гельмінтів (найчастіше дикроцелій та езофагостом). Наведені
дані морфологічного і біохімічного дослідження крові тварин. Широко
висвітлені дослідження патолого-анатомічних змін органів у великої рогатої
худоби.
Для студентів, аспірантів, викладачів та лікарів ветеринарної медицини.
ISBN 978-617-7986-18-7
УДК 636.2.09:616-008.89(477.4)
Посилання для перегляду/скачування матеріалів доступні лише користувачам локальної мережі ПДАУ.